2 березня на великі екрани таки вийшов мультфільм “Мавка. Лісова пісня”. З одного боку, мультфільм у порівнянні з попередніми, які випускались в Україні, справді якісний і зроблений досить добре. З іншого — до нього є й запитання.
Інформатор готовий поділитися власними враженнями від побаченого.
Почнемо з хорошого. Саму анімацію доречно порівнювати із попередніми українськими мультфільмами — тут, безумовно, стало краще. Досить непогано промальовані фони, перша 2д-сцена, яка слугує прологом історії, частина фонових персонажів. Цікавий дизайн лісових мешканців — у русалок взагалі незаслужено мало екранного часу. Радує й те, як зобразили антагоністку Килину — деталізовані образи, особливо її перша поява, й загалом якісна модель персонажа.
Й, допоки говоримо про дизайни, одразу перейдемо до не дуже хорошого — в основному до Мавки й Лукаша. Й річ не в порівнянні першого тизеру, який дражнив глядача вісім років, а, власне, в зображенні їхнього одягу (Лукаша як такого й Мавки у сценах із селом). Події відбуваються на Волині й частина фонових героїв одягнені в щось подібне на справжній традиційний стрій. Так, регіони там різні й етнографи це визначать точніше — проте тут можна закрити очі, адже це все ж дитячий мультфільм і загальний традиційний силует вгадується. Не можна закривати очі на відверту шароварщину — а це якраз те, у що аніматори вдягли модельки головних героїв. Це досить-таки нелогічно й навіть шкідливо — найбільше запам’ятовуються персонажі, в яких найдовший екранний час.
Мавка й Лукаш вдягнені не те в спрощені елементи одягу типового ансамблю пісні й танцю будь-якого народного дому, в якому не зважають на автентичність, не те в псевдонаціональні сорочки в маки, які асоціюються радше з низькопробними сувенірами в туристичних локаціях, аніж із традиційним чи принаймні непогано стилізованим українським одягом. Здавалося б, справа в загальній стилістиці — проте ні, на тлі ми бачимо, як вже було згадано, досить добрі приклади.
Перейдемо до сюжету. Тут найважливіше пам’ятати, що “Мавка” — мультфільм для дітей із рейтингом 0+. Від нього не варто було чекати достеменного слідування оригінальній драмі-феєрії чи багатопланових сюжетних ліній. У нас тут чіткий поділ на добрих і поганих, лінійна оповідь і щасливий фінал. Є кілька справді вдалих сюжетних твістів і як мінімум одна сцена, яка могла б спрацювати й у мультфільмі рейтингом, скажімо, 13+ — проте все зберігається у межах, які виставлені на початку: казка для дітей.
Сюжет зав’язаний на ворожнечі людей і лісової нечисті, з лейтмотивом “інший — не значить поганий” і “єдина людська магія це любов” (друге — майже точна цитата). Якщо підтягати сюди слово “сімейний”, то дорослі глядачі вловлять і проблему винищення лісів, і контраст природного з техногенним.
Так, якщо ви любите добрі сюжети з розв’язкою, за яку можна не хвилюватись — “Мавка” вам сподобається. Якщо шукаєте щось для сімейного перегляду — теж підійде. Якщо шукаєте візуальну адаптацію класичного твору Лесі Українки — це не він, але “Мавка” й не мала бути ним, тож це не мінус у жодному разі.
Ще хочеться відмітити персонажа на ім’я Фрол. За сюжетом це помічник Килини, який мріє стати відомим дизайнером. Його наділили сюжетною мотивацією і це добре. Погано те, що історія Фрола не має конкретної розв’язки чи бодай натяку на неї — у якийсь момент ближче до кінця про нього чи то сценаристи забули, чи то екранного часу не вистачило.
Як дитячий мультфільм, “Мавка” Інформатору сподобалась. Як заявка на розвиток української мультиплікації в цілому — також. Поруч із цим є моменти, які варто було б доопрацювати (або мати консультанта). Чи варто йти на цей мультфільм — рішення, як завжди за вами. Варто як мінімум для того, щоби сформувати власне уявлення про цей продукт.
Юлія Равлюк
Читайте також: Про звитяги, спротив, честь і людей: у Франківську показали фільм “Мирний-21”
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
