Будинок № 22 на вулиці Чорновола звели у 1913 році. Тут бували чи проживали відомі українські культурні діячі та політики, зокрема, Грушевський, Бачинський, Стефаник.
Розповідає Інформатор.
Автором проєкту цього будинку був архітектор Фредерик Януш. Саме він – творець перших п’ятиповерхових залізобетонних будинків у місті.
Будівля має чотири поверхи, з підвалом. По всій довжині фасаду на другому поверсі проходить балкон. По два балкони в ризалітах – на третьому поверсі. На аттику розмістили герб Галичини.
До теми: Не замінять електронних: життя книги у франківській бібліотеці | відеосюжет.
Кам’яниця – перша споруда в місті, зведена в стилі функціоналізму.
Спершу будинок був у власності москвофільського товариства “Рускій народний дом”. У 1916 році будівля стала належати народовцям, звідси і назва – “Народний дім”. Після проголошення ЗУНР тут був штаб української громади міста, працювали філія “Просвіти”, Українська бесіда”, “Молода громада”. Тож ці стіни бачили відомих діячів: Грушевського, Бачинського, Яновича, Русову, Стефаника, Кубійовича. Капела Кошиця з Києва проводила тут репетиції.
На четвертому поверсі були житлові приміщення. Тут мешкали Лев Бачинський, інженер Богдан Пристай, Наталія Полотнюк-Пристай, Осип Гробельний, Олена Полотнюк-Гробельна.
У 1930-х рр. москвофіли відсудили споруду. У 1941-44 рр. тут розміщувалася філія Українського центрального комітету, що намагалася захищати інтереси мешканців перед окупантами.
У радянський час у будинку розміщувалися суд, юридична консультація, обласна колегія адвокатів.
А від 1996 року тут знаходиться обласна універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка.
На фасаді кам’яниці розміщена дошка на честь польсько-української співпраці. Єднання культур символізують Іван Франко та Станіслав Вінценз. До слова, Вінценз народився на Коломийщині, а дитинство провів в селі Криворівня. Закінчив Коломийську гімназію. У 1939 році його ув’язнили органи НКВД, згодом звільнили після клопотання українських письменників. Він – автор цікавої книги про Гуцульщину “На високій полонині”.
Пам’ятну дошку Василю Пашницькому на фасаді встановили у 2014 році. Василь Пашницький народився у 1903 році у селі Вовчинець. Навчався у Станіславській українській державній гімназії. Під час Першої світової пішов на фронт. Був пластуном, вчителював. У радянські часи йому доручили створити в місті обласну бібліотеку. Згодом більшість зібраної літератури знищили як контрреволюційну, націоналістичну і релігійну. 22 червня 1941 року Пашницького заарештували, а на третій день він був розстріляний. У 1991 році його посмертно реабілітували.
За Михайлом Головатим, Петром Арсеничем та Галиною Горбаль
Читайте також: Як було сто років тому. Будинок на Василіянок, 5 і 7 колись і тепер.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
