Івано-Франківськ знаний гарною архітектурою. Пропонуємо вам зануритися в історію і пройтися з нами середмістям, розглядаючи красиві й пам’ятні будівлі.
Повідомляє Інформатор.
Стартуємо із “стометрівки”.
Незалежності, 43
У 1930 році ділянку, де стоїть будинок, придбало подружжя лікарів Гробельних. Будівництво повністю завершили у 1940 році. У квартирах № 7 та № 8 жили власники – Осип Гробельний, гінеколог, терапевт, культурний діяч, Олена Полотнюк-Гробельна, стоматологиня, донька відомого діяча Ігнатія Полотнюка. У квартирі № 10 жила сім’я сестри пані Олени – Богдан Пристай та Наталія Пристай-Полотнюк. Пані Наталія була лікаркою медслужби УГА у званні хорунжої під час ЗУНР. Тут бувала письменниця Ірина Вільде. Її чоловік – Євген Полотнюк – був двоюрідним братом Олени та Наталії. Зараз у будинку мешкає відомий письменник Тарас Прохасько. Його мати Марія – донька Пристаїв і племінниця Гробельних. На першому поверсі – заклад харчування.
Незалежності, 21
Це кам’яниця Гравера. Будівля – пам’ятка архітектури місцевого значення. Вона знаходиться на розі вулиць Незалежності (колись – Сапіжинської) та Шашкевича (колись – Третього Травня) Її збудували в 1905 році. На початку минулого століття тут була хіміко-косметична фабрика Ігнатовича, потім – Карлсбадський склад скла і порцеляни.
Незалежності, 19
Будинок звели у 1897 році. Його замовив ресторатор Герман Басс. За припущеннями краєзнавців архітектором був інженер Георг Шльосс. У 1898 році на першому поверсі за арками була кав’ярня “Уніон”. На першому поверсі розміщені комерційні приміщення, зокрема, банк і книгарня.
Повертаємо праворуч.
Грушевського, 4
Будівля – пам’ятка архітектури місцевого значення, яку збудували у 1907 році. Архітектором був Ян Кудельський. Кам’яниця розташована на перетині двох вулиць і має Г-подібну форму, увінчана куполом. Раніше тут розташовувався один із банків.
Площа Міцкевича, 2
Будинок був зведений у 1894-95 рр. Раніше тут було польське культурно-спортивне товариство “Сокіл”, що пропагувало полонізаторські ідеї. У лютому 1927 року тут сталася сильна пожежа. За два роки будівлю відбудували, у її тилу звели кінотеатр. Від серпня 1945 року у будинку знаходиться бібліотека.
Далі йдемо на вулицю Чорновола.
Чорновола, 28
Пам’ятку архітектури звели у 1912 році. Це кам’яниця Карла Вайнгартена, була споруджена за його кошт. Він був прихильником атлантів, тож не дивно, що їх тут помістили. Колись тут знаходилася аптека Олександра Вайса.
Гординського, 10
Зведена у 1895 році. Архітектор – Ян Лемпіцький. Колись тут була семирічна школа для дівчат імені королеви Софії. У 1945-46 роках – учительський інститут. До 1997 року в будинку була восьмирічна школа № 8. Потім інститут післядипломної педагогічної освіти, обласний і міський центри соціальних служб для молоді. Будинок передавали Міському центру дитячої творчості, однак згодом його від позашкільного закладу забрали й продали одному з місцевих забудівельників. Кам’яниця потребує капітального ремонту.
Шевченка, 44
Кам’яницю звели у 1908 році. Вона проектувалася як житлова прибуткова для торговця мукою Розенштрайха. До гімназії її пристосував архітектор Шльосс. Автор архітектурних оздоблень – відомий скульптор Михайло Бринський. Будинок має три поверхи, по центру фасаду – вхідна брама. Гостював у гімназії Іван Франко, де недовго викладав його син Тарас. Перший директором закладу був Микола Сабат.
1919 року у приміщення гімназії відбувався установчий з’їзд Української трудової партії. У 1939 році гімназію перетворили на середню десятирічну школу, пишуть історики Михайло Головатий та Зеновій Соколовський. А після війни закрили. Будинок став житловим. А на початку 1990-х років – увійшов до комплексу споруд юридичного факультету ПНУ.
Читайте також: Пам’ятки архітектури Франківська зсередини | фоторепортаж.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
