Вербові гілки, крашанки, паска, хрін, сир і кролик. Якщо у Вас виникає питання, чому у цьому переліку є кролик, то ми розповімо, звідки пішла традиція та як вона пов’язана з Україною.
Розповідає Інформатор.
Великодний кролик у європейських країнах є одним із головних символів Великодня, який зазвичай приносить дітям яйця. Прийшов він із німецьких народних легенд Німеччини. Саме там діти залишали на Великдень гнізда з капелюхів і чекали в подарунок різноколірні шоколадні яйця. Проте, у в різних землях це робили різні тварини, наприклад у Гессені – лисиця, а в Баварії – зозуля. Проте з часом кролик витіснив інших казкових тварин і став єдиним символом у всіх німецькомовних країнах.
Цікавинкою й те, що кролика вважали священною твариною германської богині Еостри, від імені якої походить слово Великдень в англійській і німецькій мовах. Стародавні кельти та скандинави вважали кролика символом богині-матері. Остаточно героєм казкового фольклору великодній кролик став наприкінці 19 і на початку 20 століття. Вважається, що він приносить кольорові яйця і солодощі дітям, які добре поводилися.
Запитаєте, що спільного між кроликом та яйцем?
І яйце, і заєць мають пряме відношення до життя і плодючості, тому логічно були атрибутами свята весни ще до виникнення християнства, а згодом були просто “адаптовані”. Але якщо яйце мало важливе символічне значення у християнській традиції ще у третьому столітті нашої ери, то заєць потрапив до неї відносно пізно, вважав німецький етнограф Ґюнтер Гіршфельдер:
“Яйце у багатьох релігіях, зокрема і в християнстві, є символом життя та воскресіння. Кожному, хто хоча б раз бачив, як вилуплюється пташеня, збагнути цю логіку дуже просто”.
За словами професора, можливо, ще у 14-му столітті або трохи пізніше відбулася досить таки дивна річ, зокрема, з’явився великодній заєць.
Гіршфельдер наводить іншу версію, пов’язану, зокрема, з труднощами перекладу. У Євангеліях оповідалося про час посту і про одну тварину, назву якої у часи Блаженного Августина було неправильно перекладено, каже етнограф. Ідеться про дамана, ссавця, що зовні чимось віддалено нагадує зайця, але тільки з короткими вухами.
“Саме ця тварина через неправильний переклад часів Августина стала зайцем. Даманів на території Європи немає, вони мешкають насамперед на півдні Африки”,- розповідає Гіршфельдер. Таким чином, за його словами, заєць потрапив до церковних текстів, а згодом і наблизився до символів воскресіння, прийнятних для християнства.
У будь-якому разі масовим атрибутом Великодня у Європі фігурка зайчика з шоколаду стала лише в ХХ столітті, коли почала бурхливо розвиватися шоколадна індустрія.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
