Вчора, 20 листопада, наша редакція втратила талановитого колегу та чуйного друга — журналіста Артема Барабаша. Цей матеріал не буде схожим на інші. Це матеріал-спогад про людину, чиїм життєвим кредо було “Живіть, дихаючи на повні груди”.
З болем повідомляє Інформатор Івано-Франківськ.
Артем Барабаш народився 1 липня 1992 року на Чернігівщині. Довгий час працював журналістом на “5 каналі”, де займався розслідуваннями.
У його житті завжди була дорога. 23 лютого 2022 року, коли передчуття війни висіло над Україною, Артем вирушив у редакційне відрядження.
“В той день про вторгнення говорили дуже багато, навіть вуличні собаки, піджавши хвости, готувалися до неминучого. Пам’ятаю, як сьогодні, мене відмовляли від поїздки на Суми, але я впевнено сказав, що завтра робота вже буде неактуальна. 23 лютого в Сумах було, на диво, тихо, але гіркота передчуття війни відчувалась в повітрі”, — ділився своїми думками у той час Артем.
24 лютого він прокинувся від вибухів в Конотопі, де за декілька кілометрів росіяни обстріляли недіючу злітну смугу. 25 лютого населений пункт, де Артем з дівчиною знаходилися, окупували, проте вони продовжили допомагати місцевим мешканцям, ЗСУ та ТРО. Його сміливість надихала. Ми завжди знали, що він прийде на допомогу попри все.
Восени 2023 року доля привела його до Івано-Франківська, де Артем став частиною нашої редакції. Перший матеріал на сайті “Інформатор Івано-Франківськ” наш колега опублікував 5 жовтня о 17:29 під назвою “У Франківську відкрили меморіальні дошки двом полеглим героям”. Прочитати його можна за посиланням.
Він захоплював глибиною аналізів і точністю розслідувань, залишивши після себе понад тисячу матеріалів.
Фото надала подруга Артема з особистого архіву
Наш колега мав талант до дизайну, фотографії та грі на гітарі, також проявляв неабиякі здібності в ігноруванні будильників. Як згадує редакторка “Інформатора”, чи не щотижня доводилось зранку його будити. Тоді він приносив на офіс смаколики й зашарівшись перепрошував за запізнення. Артем був вихором, якого геть не вдавалось втримати в чотирьох стінах. Його життя — це тисячні кілометражі Україною.
Улітку 2024 року наш колега вирішив змінити рід діяльності, проте ніколи не полишав зв’язку з командою. У вересні Артема Барабаша мобілізували до ЗСУ. Під час служби на Рівненщині його здоров’я, виснажене роками самовідданої праці, дало збій. 20 листопада Артем помер у реанімації через пневмонію. Нашому колезі було 32 роки.
Артем був тим, хто простягав руку допомоги, вірив у правду і творив її. Він залишиться у нашій пам’яті як людина-світло та щире серце, що вміло любити, працювати та жити на повну.
Нижче наводимо низку матеріалів авторства Артема, які ви точно могли бачити в новинах:
На чому їздять міський голова Івано-Франківська та його заступники;
Город чи дорога: несподіваний конфлікт на Прикарпатті;
Карта пам’ятників радянської військової слави на Прикарпатті.
Поховання відбудеться на батьківщині Артема, на Чернігівщині. Поруч з його батьками.
У Артема залишилась лише сестра, яка зараз самотужки займається організацією похорону. Охочим допомогти його сім’ї залишаємо реквізити: 5355 5713 0457 8974 (Барабаш Маргарита Сергіївна, АТ Сенс банк).
Спочивай з миром, Артеме Барабаш!
Редакція “Інформатора Івано-Франківськ”
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
