Різдво в Україні святкують за традиціями та обрядами наших пращурів. Українським різдвяним традиціям притаманний свій колорит, у якому закладені шана до землі, предків та релігійних вірувань. Християни також виконували магічні дії з надією на великий урожай, приплід худоби, а також мир, спокій та здоров’я всіх членів родини.
Розповідає Інформатор.
Піст. За 40 днів до Різдва починається Різдвяний піст – один з найтриваліших у році. За суворістю він не займає перше місце, але триває 40 днів і необхідний, щоб очистити душу й тіло перед Різдвом Христовим. Під час Різдвяного посту дозволені будь-які овочі та фрукти, каші, бобові, гриби, в більшість днів дозволяється їсти рибу. В пост не можна уживати м’ясо, яйця, сир, молочні продукти, вершкове масло.
Святий вечір. Одне з найурочистіших християнських свят, яке відзначається ввечері напередодні Різдва Христового. Від 2023 року українці 24 грудня святкують Святий вечір, обов’язковим атрибутом якого є 12 пісних страв на столі. Існують дві версії трактування цього числа: за однією – це кількість апостолів, а за іншою – кількість місяців у одному році.
Кутя. Головною стравою вечора є кутя. На Різдво прийнято готувати багату Кутю, адже вважають, як почнеш цей рік, так він і буде далі продовжуватися. Тому до куті додають якомога більше інгредієнтів: горіхи, зерно, мак – усе це символи множинності, продовження роду. І, звичайно, мак – це оберіг від усяких негараздів. Мед – це символ доброго життя і солодкості. А після застілля з родиною прийнято нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви й йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів.
Дідух. В Україні на Різдво заведено ставити на кут стола або будинку сніп, який називають дідухом, він символізує дух наших предків та є символом добробуту, багатства, оберегом роду. Вважається, що в ці святі дні наші предки повертаються, щоб провести час зі своїми родинами. Дідух ставлять на найпочесніше у хаті місце — під образами.
Колядки. На питання, коли колядують в Україні, немає однозначної відповіді – ця традиція має регіональні особливості. Але незмінною залишається прив’язка колядок до Святвечора та Різдва. За новим календарем залежно від регіону колядують увечері 24 грудня у Святвечір або зранку 25 грудня у Різдво Христове. За традиціями прийнято колядувати з великою зіркою в руках: колядники наспівують різдвяні колядки. Хлопчики та дівчата готують спеціальні пісні та вірші, які вони беруть з дому до дому, розважаючи своїх сусідів в обмін на солодкі подарунки та монети. Вважається, що чим більше колядників прийде в будинок, тим більше достатку й багатства буде у сім’ї протягом наступного року.
Ворожіння. Традиція ворожити у ніч на Різдво, давніша, ніж саме Різдво в Україні. Багато хто вважає, що ворожити у цей день не можна, а інші, навпаки, вірять у велику силу свята, а також у те, що ворожіння у Святвечір допоможуть дізнатись майбутнє. Дівчата в Україні й сьогодні ворожать на свою долю, аби з’ясувати, чи вийдуть заміж, та ім’я майбутнього нареченого. Також вважаються пророчими сни з 24 на 25 січня.
Після Святвечора починаються святкові дні, які мають назву Святки. Вони тривають 12 днів. На ранок після Святого вечора родина йде до церкви, де відбувається святкове богослужіння. З усіма зустрічними віряни вітаються словами «Христос народився!». У відповідь звучать слова «Славімо його!». Після відвідування храму сім’я збирається за святковим столом, на який подають м’ясні страви.
Цикл різдвяних свят продовжується відзначенням трьох важливих релігійних свят:
- Собор Пресвятої Богородиці — другий день Різдва присвячений Діві Марії, Святій родині. У цей день обряди не здійснюються. Святкування продовжується співанням колядок, вертепом, вітанням іменинниць — Марій.
- Щедрий вечір (Василя) — за давньою українською традицією групи щедрувальників вітають господарів піснями, в яких бажають їм бути здоровими, багатими, жити в злагоді та гаразді. Зазвичай щедрують молоді хлопці та дівчата. Це дійство супроводжують музика, танці, обрядові ігри. На наступний ранок хлопці йдуть посівати до родичів, друзів та сусідів. За народним віруванням це приносить щастя на весь рік.
- Водохреще — святкується 19 січня. У народі також називається «Йордан», «Ордан» та «Відорощі». Цим святом завершується різдвяне дванадцятидення. Віряни відвідують церкву та беруть участь у хрещенських купаннях. Для цього напередодні свята на річках та озерах прорубують ополонку у вигляді хреста, в якій кожен охочий може зануритися. Люди вірять, що такий обряд покращує здоров’я та сприяє духовному очищенню.
Ці три свята традиційно входять до переліку різдвяних в Україні.
До теми: Найкращі рецепти пампух на Різдво та ціна в Івано-Франківську
Скільки вартує різдвяний стіл у Франківську
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
