Раніше Інформатор висвітлював досвід представниць ЛГБТ-спільноти з Івано-Франківська. Чотири героїні матеріалу розповіли про усвідомлення власної сексуальної орієнтації та її розкриття оточуючим, тобто камінг-аут. Якщо для когось він став ще одним кроком на шляху до прийняття себе, то для інших — подією, сповненою розчарування, зневіри, а подекуди страху. Журналісти звернулися до психотерапевта ГО «Інстайт» Микити Карімова та запитали, як слід реагувати на камінг-аут близької людини й підтримати її у складний період.
Підготував Інформатор Івано-Франківськ.
Микита Карімов є керівником психологічної служби ГО «Інсайт», ком’юніті-центри яких функціонують у різних куточках України, зокрема в Івано-Франківську. Вони спрямовані на підтримку представників та представниць ЛГБТК+ спільноти. Водночас чоловік входить до Всесвітньої професійної асоціації здоров’я трансгендерних людей (WPATH).
За словами Микити Карімова, шлях прийняття своєї сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності рідко обходиться без труднощів. Психотерапевт пояснює: зазвичай, якщо людина зважилася на камінг-аут, вона все обміркувала та подолала внутрішні сумніви. Рішення відкритися є виваженим кроком, на який особа насмілюється після самоспостереження та спроб зрозуміти, що з нею насправді відбувається.
«Камінг-аут — це крок, який приймається в умовах ризику. Адже говорити про себе в середовищі, де твоя ідентичність може стати об’єктом насмішок, відкидання, дискримінації чи насильства — це непростий і часто вразливий вибір. Це явище описується через поняття стресу меншин — коли людина живе в середовищі, де її досвід чи ідентичність є невидимими та/або стигматизованими», — пояснює Микита Карімов.
Як підкреслив фахівець, окрім труднощів із прийняттям себе, особа мусить протистояти зовнішньому тиску, серед якого страх відкидання, очікування негативної реакції, сором та стигма (ред. знак сорому, ганьби чи осуду, який призводить до того, що людину відкидають або дискримінують). Психотерапевт наголошує, що відчуття безпечної приналежності є базовою потребою людини.
Микита Карімов: камінг-аут не обмежується однією подією, а є цілим процесом. Те, як на нього реагує оточення, має прямий вплив на психологічний стан.
«Немає універсальної формули підтримки — комусь більше потрібні присутність і контакт, а комусь важливий простір для осмислення. Водночас камінг-аут часто викликає складні переживання і в тих, кому його роблять. Але важливо пам’ятати: людина довірила вам значущу частину себе. Бути чутливими до потреб самої людини замість нав’язування власного бачення та реакцій стане найціннішою підтримкою», — додає керівник психологічної служби ГО «Інсайт».
За словами Микити Карімова, підтримка не обов’язково означає ідеально підібрані слова. Як стверджує психотерапевт, набагато важливішими є базові для стосунків речі:
- визнання («я тебе бачу та чую»);
- прийняття («ти для мене залишаєшся важливою людиною»);
- відсутність спроб «виправити» чи знецінити досвід.
«Найбільш травматичними є реакції відкидання, знецінення або умовного прийняття (“я тебе люблю, але…”). Вони можуть посилювати внутрішню стигму, відчуття ізольованості, тривогу, депресивні стани та призводити до трагічних наслідків. На рівні переживання це часто означає для людини втрату безпечного зв’язку — відчуття, що найближчі люди більше не є місцем, де можна бути собою. Важливо пам’ятати, що з такими реакціями ЛГБТК+ люди стикаються не разово чи випадково, а системно та в усіх сферах життя», — розповідає психотерапевт.
Фахівець згадує результати досліджень The Trevor Project та Family Acceptance Project, згідно з якими ЛГБТК+ молодь, яка зазнає неприйняття з боку сім’ї, має у 6 разів вищий ризик депресії, а суїцидальних спроб — у 8 разів.
«У практиці ми регулярно бачимо, як негативна реакція близьких підсилює кризові стани, особливо якщо людина і без того перебуває у вразливому становищі. Водночас навіть одна приймаюча доросла фігура в оточенні суттєво знижує ці ризики», — пояснює чоловік.
За словами Микити Карімова, процес прийняття себе для квір-людини — це інтеграція тих частин, які довгий час могли залишатися в тіні через небезпеку, брак підтримки та відсутність досвіду впізнавання себе в інших. Тому цей процес замість оцінювання вимагає уважності, часу та безпечного середовища. Як пояснює чоловік, будь-яка частина ідентичності може розкритися та інтегруватися, якщо матиме опору на безпечну спільноту.
Водночас психотерапевт наголошує на аутингу — ситуації, коли сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність людини розкривають без її згоди.
«Навіть якщо це робиться “з добрих намірів” (щоб підтримати, захистити або “розставити все по місцях”) — такі дії можуть бути небезпечними. Важливо, щоб людина могла сама визначати, коли, кому і в який спосіб відкриватися. Порушення цієї межі фактично позбавляє її контролю над власною історією та може наражати на ті самі ризики, яких вона намагалась уникнути: відкидання, дискримінацію або насильство», — пояснює Микита Карімов.
Тож психотерапевт нагадує базове правило: розкривати подібну інформацію можна тільки за прямої згоди самої людини.
Водночас фахівець пояснює, що сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність (ред. СОГІ) людини є важливими складовими, проте не єдиними.
«Перед вами так само залишаються ваші дитина, друг чи подруга, колега чи побратим/посестра — люди, які вирішили довіритись вам більше. Залишатися у контакті, витримувати свої емоції (які теж можуть бути різними) і не перекладати відповідальність за них на людину, яка робить камінг-аут — найкраще, що ви можете зробити. Це про здатність залишатися поруч, навіть якщо щось незрозуміло, і поступово розширювати власне розуміння — замість того, щоб керуватися страхом, соромом чи упередженнями», — підсумовує керівник психологічної служби ГО «Інсайт» Микита Карімов.
До теми:
«Буває лячно за свою безпеку»: як ЛГБТ-спільнота почувається в Івано-Франківську
Хочете бачити більше таких матеріалів? Підтримайте нас за покликанням.
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Головне фото містить ілюстративні елементи та світлину з архіву Микити Карімова.
Авторка: Олександра Сухарник
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
